Наслідки запровадження ринку землі будуть різними для агрохолдингів, великих господарств та дрібних фермерів. Про це виданню «Слово і Діло» розповів професор кафедри земельного та аграрного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, старший партнер Юридичної групи EUCON Анатолій Мірошниченко.

«На мій погляд, для агрохолдингівспочатку мало що зміниться. У них є укладені договори оренди, є переважне право на купівлю земельної ділянки, але я дуже сумніваюсь, що вони масово будуть викуповувати землю», – зазначив юрист.

Експерт пояснив, що за даними останніх соцопитувань, лише близько 10% власників паїв готові їх продавати.

«Для агрохолдингу із земельним банком у сотні тисяч га купівля 10% їхніх земельних банків – це надто мало. Один земельний пай в середньому складає 4 га, втім, ці паї сьогодні об’єднані в достатньо великі масиви (поля), які зручно обробляти. Коли договори оренди на решту земель і одного масиву припиняться, наявність 10% земель у власності для агрохолдингу не надасть жодних переваг, адже вони складатимуть «шахівницю», яку ефективно обробляти великому господарству просто неможливо», – пояснив експерт.

На його думку, поки що агрохолдинги масово використовують землі на праві оренди, демонструючи задовільні економічні результати, тому навряд чи вони будуть щось різко змінювати. Втім, у перспективі стане очевидним, що агрохолдингам буде важче поновлювати існуючі договори оренди землі, адже у власників з’явиться альтернатива: продати земельну ділянку або спробувати вести на ній бізнес самостійно, залучивши через заставу землі необхідні ресурси.

«Що стосується агропідприємств, які обробляють сотні і тисячі га землі (що також немало), вони опинилися у схожій ситуації. Їм так само не вигідно витрачати великі ресурси на купівлю паїв без утворення придатних для використання масивів землі. Будуть винятки, коли невеликі масиви будуть купуватися для таких проєктів, як сади, виноградники чи для створення об’єктів інфраструктури, але радикально ситуація не зміниться. Лише після закінчення дії укладених договорів оренди ці підприємства будуть змушені думати про те, як поновити існуючі договори», – вважає Мірошниченко.

Для фермерів-одноосібників, які зараз перебувають, в принципі, поза правовим полем: не реєструюють юридичної особи та не сплачують податків, — ситуація може змінитися в позитивну сторону.

«Щоб створити невелике господарство, людина може зайнятися рослинництвом, розробити сад чи виноградник, відкрити молочну ферму. Таким людям не потрібен масив із тисячі гектарі, їм достатньо кілька десятків га. Для них із скасуванням мораторію відкривається можливість іпотечного кредитування, яке дешевше, ніж інші види кредитів. Купити земельну ділянку простіше, маючи можливість передати її в забезпечення своїх зобов’язань. Також під заставу своєї землі можна взяти кредит на придбання техніки у заставу своєї землі. Тобто для цих суб’єктів ситуація істотно покращиться», – зауважив Мірошниченко.

Загалом зняття мораторію матиме величезний позитивний вплив на сільське населення, переконаний Мірошниченко. Від можливості продажу землі виграють і ті, хто здає її в оренду, оскільки плата за паї почне зростати. До того ж, в село прийдуть інвестиції, будуть створюватися робочі місця. Щоправда, цей процес, на його думку, не буде надто швидким.

«Економісти вважають, що ринок землі з часом дасть кілька додаткових відсотків ВВП. Потенціал для цього є. Інша справа, що все зразу не почне продаватись та скуповуватись. Це ілюзія. На початку ринок не буде дуже динамічним», – сказав Мірошниченко.

Принаймні він переконаний, що для 7 млн власників земельних паїв відкриття ринку землі принесе конкретні гроші через зростання орендної плати і можливість продати земельну ділянку. 

«Зараз більшість власників паїв – це люди похилого віку, які не можуть вести прибуткове самостійне господарство. Відкриття ринку всім принесе реальне збільшення доходів», – вважає юрист.