Село і безробіття… Неприродне поєднання цих понять. Адже зайнятість у
своєму господарстві була, є і буде способом життя українського селянина,
джерелом прибутку від хліборобської праці на землі, що стала його
власністю. Проте нині сільське безробіття стало гіркою реальністю і
актуальною проблемою для державної служби зайнятості.

“Я не дивлюся на село через рожеве скло”, – століття тому писав наш
уславлений земляк Богдан Лепкий. Можливо, нині через рожеве скло зручніше
дивитися. Тоді не щемить серце картина, коли бачиш невидиму межу, що
розділяє село на зайнятих і безробітних. А майнове розшарування відчужує
сусідів, друзів, навіть членів родини. Істина колюча, як стерня по жнивах.

Тернопільщина однією з перших в Україні розпочала реформи на селі, передачу
землі у приватну власність. Водночас відбувалося перетворення колгоспів і
радгоспів у підприємства ринкового типу. На долю селян-одноосібників нині
припадає більшість сільгосппродукції, що виробляється в області: 90
відсотків молока і м’яса, 80 відсотків овочів, 60 відсотків цукрових
буряків. Прибутки сільського жителя від особистого підсобного господарства
стали для нього основними.

Проте реструктуризація в аграрному секторі позитивно не вплинула на
зареєстровану зайнятість. Навпаки – щороку поглиблюється тенденція до
зростання безробіття на селі. Середньомісячна заробітна плата в сільському
господарстві України залишається найнижчою серед галузей економіки. На
Тернопільщині за січень 2004 р. вона становила лише 133 грн 07 коп. А
культурно-освітнім працівникам сільських клубів почасти пропонують
зарплатню чверть ставки – 46 гривень на місяць.

У нашій аграрній області з переважаючим сільським населенням (за підсумками
перепису 2001 р. – 656,8 тис. чоловік, або 57,9 відсотка, проживають на
селі) дедалі більше селян працездатного віку переходить до категорії
незайнятого населення.

Проте далеко не всі нові виробничі формування утримуються “на плаву”. За
останні три роки припинили свою діяльність понад сто таких господарств. Їх
колишні працівники зареєструвалися як безробітні чи стали трудовими
мігрантами. Відтік працездатного населення з сільської місцевості
викликаний монопольним становищем роботодавців на аграрному ринку праці,
які антиринковими методами підтримують низький рівень зарплатні найманим
працівникам. А прибуток селянина за зданий в оренду пай здебільшого
мізерний або взагалі ніякий. Через неможливість працювати вдома
підвищується мотивація до міграції в міста та інші держави. Там наші
громадяни знаходять непрестижну, важку працю, проте мають непогані
заробітки. За результатами дослідження, проведеного обласною службою
зайнятості за участю всіх сільських рад, нині понад 42 тисячі жителів
Тернопільщини перебувають на роботі за кордоном. Звідти в область від наших
заробітчан щороку надходить понад 100 мільйонів американських доларів.

Наші селяни не вважають себе зайнятим населенням, адже сільгоспвиробництво
має переважно сезонний характер, а “землю взяли, бо роздавали”. Справді,
колишні працівники розформованих колективних та державних господарств,
починаючи з 1996 р., одержали у свою власність земельну частку (пай),
середній розмір якої в області -2,15 га. Чимало господарів мають по 5-10 га
паю, а також беруть в оренду паї односельчан. На початку січня цього року
ми провели дослідження щодо наявності земельних та майнових паїв у
безробітних. Виявилося, що майже 6 тис. з них мають сертифікати на земельну
частку, майже 3 тис. чоловік -державні акти на землю, а 6,5 тис. чоловік –
договори на передачу свого паю в оренду. З початку 2000 р. кількість
жителів міст, зареєстрованих як безробітні, у нас зменшилась у 1,7 раза, а
сіл, навпаки, зросла в 2,3 раза і становить 61 відсоток усіх безробітних
області. У Бучацькому, Заліщицькому, Тернопільському районах кількість
безробітного сільського населення взагалі приголомшлива -понад 80 відсотків.

Скориставшись недосконалістю законодавства про зайнятість, жителі сіл
реєструються у центрах зайнятості як безробітні. А чинні норми сприяють
тим, хто і пай узяв, і безробітним став, і субсидіями скористався. За такої
практики не витримає навантаження ні Фонд загальнообов’язкового державного
соціального страхування на випадок безробіття, ні державний та місцеві
бюджети. До речі, більшість коштів, виплачених торік на Тернопільщині на
допомогу з безробіття, припадає на жителів села. Тоді як надходження до
фонду від сільського, лісового і рибного господарства становить менше 5
відсотків від загальної суми.

Як подібну проблему розв’язують в інших постсоціалістичних країнах?
Скажімо, в Польщі законодавчо зафіксовано, що при наявності у селянина двох
і більше гектарів землі статус безробітного йому не надається.

У травні 2003 р. на засіданні уряду йшлося про необхідність збільшити
розміри фінансової допомоги на розвиток соціальної сфери села, запровадити
довгострокове пільгове кредитування будівництва житла та об’єктів
соціальної інфраструктури. Мінпраці пропонує проведення ефективної цінової
політики в сільському господарстві, щоб сприяти рентабельному виробництву,
забезпечити його кредитування на пільгових умовах, а також посилити
державну підтримку малого підприємництва на селі, законодавчо визначити
статус особистих селянських господарств.

Зі свого боку служба зайнятості передовсім допомагатиме найвразливішим
категоріям безробітних – випускникам, дітям-сиротам, матерям-одиначкам,
особам передпенсійного віку. Ми поліпшуватимемо якість соціальних послуг
населенню і роботодавцям, спираючись на уніфіковану технологію
обслуговування незайнятого населення (ЄТОНН) та Єдину
інформаційно-аналітичну систему “Служба зайнятості” (ЄІАС). Ефективно
допомагати у працевлаштуванні можна через адресні соціальні послуги.
Наприклад, шляхом дотацій роботодавцям на створення додаткових робочих
місць для працевлаштування безробітних, що надаються з Фонду
загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок
безробіття.

Поліпшенню ситуації на ринку праці в сільській місцевості має сприяти
розвиток малого і середнього бізнесу. Торік здійснили одноразову виплату
всієї суми допомоги з безробіття для зайняття підприємницькою діяльністю
1302 особам на загальну суму 1958,1 тис. грн. Виплаті передували підготовка
і захист безробітними свого бізнес-плану. Розвитку підприємництва має
сприяти конкретна робота соціальних партнерів на ринку праці, а також
банківських та інших органів. Адже молодим підприємцям потрібний більший
стартовий капітал, ніж сума одноразово виплаченої з Фонду допомоги з
безробіття. Як наголошує директор Державного центру зайнятості – керівник
виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального
страхування на випадок безробіття В. Галицький, варто повернутися до
практики надання безпроцентної позики безробітним на поворотній основі для
зайняття підприємницькою діяльністю, що діяла до запровадження страхування
на випадок безробіття.

Обласна служба зайнятості сприяє розвитку підприємництва в межах своєї
компетенції та можливостей, сприяє професійній підготовці кадрів для
сільгоспвиробництва. Цьогоріч організували профнавчання безробітних з таких
професій: тракторист-машиніст сільгоспвиробництва, автослюсар,
електрогазозварник, продавець, закрійник, кравець, перукар та ін. Останнім
часом активно пропонуємо сільським безробітним, особливо тим, які
проживають на територіях державних історико-культурних та природних
заповідників Тернопільщини, зайнятися наданням послуг туристам з ремонту
автомобілів, організацією “зеленого туризму”. Для туристичної галузі
налагодили також підготовку за індивідуальною формою навчання
екскурсоводів, які успішно працевлаштовуються. На жаль, нерідко осторонь
від розв’язання гострих проблем зайнятості на селі стоять сільські ради.

На мою думку, проблему зайнятості сільського населення неможливо розв’язати
одразу. Вона зумовлена трансформаційними процесами в економіці, кризовим
станом агропромислового комплексу та його основної ланки -сільського
господарства. За прогнозами, найближчими роками на селі слід очікувати
зменшення чисельності незайнятих та частково зайнятих через розширення
виробництва і появи нових робочих місць у новостворених виробничих
структурах.

Борис ДОВЖУК,
директор Тернопільського обласного центру зайнятості