Треба зрозуміти, що логіка ціноутворення дуже проста. Вартість землі залежить від доходу, який вона здатна приносити своєму власнику. Багато людей просто не розуміють, що земля може приносити лише певний прибуток протягом року. Таку думку висловив доктор економічних наук, доцент, член правління Спілки землевпорядників України, заступник Голови Ради Асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин в ексклюзивному інтерв’ю для AgroPolit.com.

Крім того, земля в Україні розпайована – це дрібні клаптики, які становлять 20-30 ділянок на середньостатистичному полі. Відповідно, якщо ви стали власником пайової ділянки, то ледь не єдиний варіант на цьому заробити – продовжувати здавати її в оренду, адже всього поля у вас немає, ви купили одну клітинку всередині шахівниці. Ви ж не будете купувати трактор чи комбайн для того, щоб три гектари посеред чужого поля обробляти? Тому й надалі буде поширена оренда. А кому можна здати в оренду ділянку? Очевидно, що тому, хто вже обробляє більшу частину поля. Тому перестороги про те, що після відкриття вільного ринку прийдуть якісь міфічні олігархи і все-все-все одразу скуплять, відверто перебільшені. Ринок оренди земель буде головним джерелом земельних ресурсів для агробізнесу ще багато років.

«Якщо зараз, умовно кажучи, середня платня за новими договорами оренди становить, приблизно, 3 тис. грн за гектар, то можна вважати, що за таких умов вартість землі в річному еквіваленті буде складати близько 20 тис. грн за гектар. Подумайте самі, якщо у підприємця є гроші й він може або придбати землю, або покласти ці гроші в банк, то він подивиться на річний дохід. Якщо з вкладу отримає 10-15% річних в банку, а купивши землю, очікуваний прибуток від оренди складе менше, ніж річний банківський відсоток, то вірогідніше, що підприємець захоче розмістити гроші деінде, аніж стане вкладатися в актив, який не принесе очікуваного прибутку», — заявив Андрій Мартин.