Громадянам пропонують стати його контролерами.У лавах БЮТ визріває новий план закриття дірок у земельному законодавстві, завдяки яким, в обхід сумнозвісного мораторію, відбувається так званий дерибан землі. Втілювати його у життя взялися голова Української соціал- демократичної партії Євген Корнійчук та його перший заступник Олена Шустік. Для цього вони пропонують створити відкриті реєстри заяв громадян та юридичних осіб на отримання земельних ділянок у власність чи користування.

«Сьогодні не тільки такого відкритого та прозорого реєстру не існує, а навіть немає порядку розгляду таких заяв, немає чітко встановленого терміну, протягом якого вони повинні розглядатися, немає чіткого переліку документів, потрібних для подачі заяв, — говорить Шустік і додає: — Приймаючи заявку на рівні сільської чи районної ради, потрібно буде її реєструвати у відповідному журналі. Журнал штампуватиметься певними печатками і прошиватиметься». Це дозволить позбутися корупції — переконують розробники. Місцевих чиновників зобов’яжуть вивішувати земельні реєстри на стендах селищних та районних рад, а звідти інформація по ланцюжку надходитиме на веб-портал райдержадміністрацій. «Ми сподіваємося на широкий народний контроль, бо постановою уряду (такий шлях запровадження своєї ідеї пропонують його автори. — Авт. ) встановити кримінальну відповідальність ми не можемо. Але ми можемо встановити чіткий порядок реєстрації громадян, які отримуватимуть таку землю, і ці люди, фактично, будуть контролерами ради, у черговості порядку розгляду їхніх заяв», — говорить Корнійчук.


Однак це нововведення сприймається неоднозначно. Корупцію це абсолютно не спинить, заявив «Дню» завідувач кафедри землевпорядного проектування Національного аграрного університету України Андрій Мартин. «Реєстрування заяви ще не означає автоматичного отримання людиною земельної ділянки. Рада голосуватиме з приводу задовольнення чи не задоволення такої заяви, і якщо громадянин її простимулював, то рада проголосує за, якщо ні — то проти. І хоч заява була зареєстрована, хоч ні — це жодної ролі вже не грає у даній ситуації. Ініціатива може й гарна, але у нашій країні навряд чи щось змінить».


В антидерибанній програмі БЮТу також є намір закрити земельні «дірки», розмежувавши державні та комунальні землі й чітко визначивши межі населених пунктів. Досі ж всім земельним арсеналом опікуються органи місцевого самоврядування, які, прикриваючись відсутністю коштів на такі цілі, продовжують наживатися на громадському добрі. Щоб прискорити процес розмежування, бютівські депутати пропонують дозволити використовувати на такі цілі частину грошей, отриманих для відшкодування втрат сільського або лісового господарства (від вирубки лісу та інше). А сам платіж, на їхню думку, доцільно замінити податком.


Від цих пропозицій експерти «Дня» також не в захваті. Мовляв, бажання залатати ці земельні дірки без виділення з держбюджету жодної копійки приречені на поразку. І головне тут навіть не спротив на місцях, а відсутність фінансів та регулювання адміністративного устрою ще радянським законодавством семидесятих років. «В Україні немає закону про адміністративно-територіальний устрій, тому нормальне узгодження та встановлення меж населених пунктів неможливо. Погодити це питання із сусідньою міськрадою, коли у неї ви хочите забрати шматок землі, взагалі нереально. Там відбувається повний конфлікт інтересів. У нас встановлення меж населених пунктів — це політичне питання», — коментує Мартин. З державною та комунальною землею теж не все так просто. Потрібно ділити військові частини та військові промислові підприємства, а це — сотні мільйонів гривень. До того ж, результати такого поділу нічим посвідчити, бо затвердженої форми державного акту на землю комунальної власності немає, говорить експерт.


«Нам у державі слід зробити комплексний землеустрій на національному, регіональному та місцевому рівнях, який і дасть відповіді з екологічної, економічної та юридичної точки зору на перспективу використання земель та покаже реальну роль громадян у цьому процесі. Озвучені ініціативи — фрагментальні кроки, а потрібно комплексний підхід», — коментує «Дню» нинішню ситуацію заступник директора Департаменту реформування сільського господарства Мінагрополітики Олександер Ковалів.